Ладо

Am C G Було колись, де і як не збагну, Am C G Сталося дивне, чи долі діяння. Dm A Тебе зустрів, чи можливо наснив, Dm A Та й полюбив в один раз і востаннє. Твоїх очей синь озер чарівна, Коси - ліси, вітри шовком шепочуть. Ружа - краса розлива полум'я, Не відпуска мене зваба дівоча. Манять, печуть вогне-вишні вуста, Зваблюють перси – говерли цукрові. В лоні ланів я навік загубивсь, Та й опинився в полоні любові. C G Am Полони, полони мене в день і вві снах, C G Am Запали-но вогнем моє серце шалене. C G Am Полечу повесні, закричу в небесах, A Моя земленько - нене. Сповнений мрій, твій я вершник міцний, Я прилечу на коні дивокрилім. Злую біду зупиню, одведу, Тебе візьму, заберу в небо - вирій. Я один з тих, хто це диво узрів, Орден палкий, військо лицарів вірних. Буду з тобою, твій незмінний герой, Земле моя, моя діво - родино. Полони, полони мене в день і ві снах, Запали-но вогнем моє серце нестямне. Полечу повесні, закричу в небесах, Моя ладо кохана. Пломеній, променій, осягни до гори. Ти гори, моє серце, у щасті і болі. Зачаруй, подаруй мені світ - кольори, Моя зоре - любове. Полони, полони мене в день і вві снах, Запали-но вогнем моє серце, калино. Полечу повесні, закричу в небесах, Моя земленько мила. Моя любима, Ладо єдина, Несповідима.